З працівниками апарату суду проведено семінарські заняття

     Сьогодні, 29 травня 2019, з працівниками апарату суду проведено семінарські заняття на теми: «Робота архіву. Оформлення номенклатурних справ» та «Управління своїми емоціями та почуттями. Управління стресом».

     Архіваріус суду, Тараненко Світлана, ознайомила колектив суду з роботою архіву суду, порядком ведення архівних справ, передавання судових справ та документації на державне зберігання. Також, розповіла як складається номенклатура справ суду та що в себе включає, за якими принципами формуються справи.

     Секретар судових засідань, Масцева Анна, провела з колективом суду семінарське заняття на тему: «Управління своїми емоціями та почуттями. Управління стресом».

     В ході проведення семінару працівники апарату суду дізналися, що формами переживання почуттів є емоції, афекти, настрої, стресові стани і почуття. Всі вони складають емоційну сферу особистості, яка є одним з регуляторів поведінки і діяльності людини. Так, почуття сприяють вибору таких напрямків і форм діяльності, які в найбільшій мірі забезпечують задоволення тих чи інших потреб,

     Емоційний стан людини залежить від характеру та інтенсивності актуальної потреби, з одного боку, та оцінки можливості її задоволення - з другого боку. Якщо суб’єктивна вірогідність задоволення потреби велика, то виникають позитивні почуття, у противному разі - негативні.

     Глибокі переживання почуттів, емоційний стан можуть супроводжуватися посиленням або зниженням інтенсивності фізіологічних функцій організму людини. Такі фізіологічні реакції, як підвищення частоти пульсу, дихання, напруження м’язів, зміни кров’яного тиску, вмісту цукру в крові і т.ін., свідчать про активізацію сил організму. Отже, почуття та емоції виконують енергетичну функцію, мобілізуючи фізіологічні резерви організму. Емоції як безпосередні, тимчасові переживання якогось більш постійного почуття поділяються на стенічні і астенічні.

     Стенічні емоції в процесі праці спонукають працівника до дій, збільшуючи його енергію, в той час як астенічні емоції характеризуються пасивністю, споглядальністю, байдужим ставленням до роботи.

     Особливо несприятливо на діяльність і стосунки між людьми позначаються афекти, які характеризуються значними змінами в свідомості, порушенням контролю за діями, втратою витримки, а також змінами фізіологічних функцій.

     Афект - це короткотривала бурхлива емоційна реакція у формі гніву, страху, відчаю, розгубленості і т.п. Однак особливе значення для організації спільної діяльності мають настрої працівників.

     Настрій - це загальний емоційний стан, який супроводжує протягом тривалого часу діяльність і поведінку людини. Будучи, як правило, слабо вираженими, настрої можуть набувати значної інтенсивності і впливати на ефективність розумової діяльності, на виконання рухів і дій, на продуктивність праці.

     Особливою формою переживання почуттів, близькою за психологічними характеристиками до афекту, а за тривалістю - до настроїв, є стресові стани.

     Стійка структурна організація всіх компонентів психіки під час праці характеризує психічні стани працівника.

     Вони можуть бути відносно стійкими і тривалими за часом (ставлення людини до праці), ситуативними, швидкоплинними і періодичними. За рівнем напруження розрізняють стани помірного і підвищеного напруження.

     Більшість людей щодня стикаються з впливом великої кількості різноманітних несприятливих факторів, так званих стресорів. Якщо ви запізнилися на роботу, втратили гроші або отримали низьку оцінку на іспиті - все це зробить більший чи менший вплив на вас. Подібні події підточують сили людини і роблять його більш уразливим.

     Фактори і умови, здатні викликати стрес, зазнали багаторазового вивченню. Виникнення стресу може бути пов'язано з умовами праці (температура повітря, шум, вібрація, запахи і т.д.), а також з психологічними факторами, особистими переживаннями (неясність цілей, відсутність перспектив, невпевненість у завтрашньому дні). Важливими чинниками стресу можуть виступати погані міжособистісні відносини з колегами - гострі і часті конфлікти, відсутність групової згуртованості, почуття ізольованості, відсутність підтримки з боку членів групи, особливо в складних і проблемних ситуаціях.

     Наслідки стресу можуть виявлятися на фізіологічному, психологічному і поведінковому рівнях. Високий рівень стресу є причиною загострення багатьох серцево-судинних, виразкових, нервово-психічних захворювань.

     Хвилювання, активна робота, порушення сну і звичного ритму призводять до змін в організмі, у тому числі і до зниження імунітету.

     Високий рівень стресу супроводжується психічною напругою, яка на стадії виснаження характеризується занепокоєнням, дратівливістю, депресією. Пережитий стрес негативно позначається і на виконуваній роботі. Апатія, запізнення, відсутність на роботі без поважної причини - ось найбільш часто зустрічаються симптоми стресу.

     При тривалому стресі відбуваються зміни не тільки в самопочутті і працездатності людини, але і в характері його соціальної поведінки, спілкування з іншими людьми.

     Важливе значення у трудовій діяльності має стан психологічної готовності працівника до діяльності.

     Формування готовності до діяльності залежить від рівня вольових якостей людини, вміння керувати своїми почуттями і емоціями, зовнішніми умовами. Водночас оптимізація умов праці, створення сприятливого психологічного клімату, застосування ефективних методів стимулювання праці, включення працівника в розв’язання проб­лем стратегічного розвитку організації сприяють розвитку і реалізації його творчого потенціалу.